Олександр Крамаренко: Купили трохи часу, що далі?

МВФ дає таки ще трохи з великого кредиту. США обіцяють підтримувати Україну й далі. Трохи часу придбали – до кінця року вистачить точно. Що встигнемо зробити?
Ми отримуємо гроші від МВФ та інших кредиторів під відсоток не дарма
EPA/UPG

Петро Порошенко 31 березня 2017 року оголосив, що автоматизований реєстр з відшкодування ПДВ почне працювати на сайті Мінфіну з 1 квітня – поки що у тестовому режимі, а з 1 липня – вже у “бойовому”. Ну що ж, чудова була б новина. Якби не попередні два роки поневірянь з електронними ПДВ-накладними, започаткування яких аргументували перспективою автоматичного відшкодування податку на додану вартість мало не наступного дня після запуску е-накладних. Але цього дня дочекалися аж через два роки.

Читай также: Олександр Крамаренко: Багата ідея стартапа - кредит для застави

Нині українцям обіцяють можливість обирати постачальника газу – а тому буде можлива й реальна ринкова ціна на цей газ. Але обіцяють колись, потім. Хоча конкретно зараз маємо приблизно подвоєння газових платіжок для населення за рахунок введення відокремленої абонплати за підключення до газових мереж. Для бізнесу також є зростання витрат на газ – не таке фатальне, втім теж дуже відчутне.

Ось така прикра традиція – проблеми зараз, а поступ – потім. Особливий її цинізм полягає в тому, що нема жодної неминучості в тому, щоб черговість була саме така. Скажімо, драконівські ціни на газ не можна пояснити нічим, окрім феєричного розпилювання так званої інвестиційної складової у собівартості вітчизняного газу. А нахабство щодо встановлення абонплати на підключення до мереж було настільки явним, що вже і прем’єр-міністр невдоволений та вважає, що з калькуляцією потрібно розібратися.

Читай также: В НБУ рассказали, на что потратят деньги от МВФ

Уся країна, від дрібного торговця до великого заводу, ріжуть “кости” (cost, тобто витрати), намагаючись зберегти свій бізнес і економіку загалом. Проте ані природні монополії, ані держкомпанії скороченням апетитів не переймаються. Не переймаються також урядові структури та НБУ.

Ми отримуємо гроші від МВФ та інших кредиторів під відсоток не дарма. Але штука в тому, що час, який ми купуємо за гроші з цих кредитів, спливає поки що марно. Квартал – на ліквідацію податкової міліції. Рік – на проведення земельної реформи. Півроку – на верифікацію витрат Пенсійного фонду. Це не про отримані результати, а про витрачений даремно час.

Зовнішній борг зростає, реформи у ліпшому разі повзуть, найкращі руки та мізки – тікають з країни. Як там Лі Куан Ю казав: “Якщо неправильно керувати країною, всі розумні люди поїдуть”? Так вони вже їдуть. От не провели до весни земельну реформу – і ось ще один сезон українські чорноземи виснажуватимуться посівами “соняшник по кукурудзі” та “ріпак по соняшнику”. Рік-два-три – і замість чорнозему отримаємо безплідні пустки.

Читай также: Украина предоставила МВФ оценку эффекта блокады Донбасса

Час – дорожчий за гроші, але у п’ятницю в сесійній залі Ради можна хіба що перегукуватися, до полудня майже нікого немає за робочими місцями. Логіка хижака – “протриматися до кінця каденції, наскиртувати “зелені” та виїхати на Сардинію”. Натомість хочеться побачити логіку “відпустити народ на економічну свободу і залишитися тут, бо тут буде крутіше, ніж у Монако”. Годинник цокає, зовнішній борг зростає, терпіння платників податків тане.

Головний редактор журналу Гроші Олександр Крамаренко.

Текст є особистою думкою автора.

Наверх